8 Квітня 2014 6:31, rector:
Публікація була частиною «ширшої кампанії», організованої в Університеті проти одного з найбільш знаних українських істориків у світі – директора Інституту історичних досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка, професора Ярослава Грицака.
А для порівняння – стаття, яка з’явилася також на сторінках університетської газети. Але у 1950 р. і в радянському університеті…
Фото звідти ж
Уривок зі статті Ярослава Гарасима: «Когнітивний потенціал модерно-ліберально-космополітичної прогресивної історіософії та методології Я. Грицака як єдино правильного (на зразок марксизму-ленінізму) вчення дає справді несподівані результати, згідно з якими постать Степана Бандери цинічно і безглуздо прирівняно до передовика шахтарських забоїв Стаханова, а Українську Повстанську Армію – до загонів Нестора Махна. За таке розуміння історії цей титулований учений навіть у радянській школі отримав би двійку, як той, що недооцінює роль особистості в історичному процесі та не вміє аналізувати мету й завдання учасників збройного конфлікту. Натомість ліберальна та москвофільська братія атестує таку позицію найвищими стипендіальними балами та новими ґрантовими контрактами».
Запитання таке: тоді в Актовій залі на урочистій академії, при кількох сотнях людей ми слухали публіцистичний виступ про Івана Франка чи просто спостерігали за тим, як правильно котити бочку?
8 Квітня 2014 7:18
Пан Я. Грицак має особливі преференції і його праці критично аналізувати не можна? Не робіть з мухи слона!
8 Квітня 2014 7:27
Напевно можна, але стаття була про Франка. Можна було назвати її Іван Франко у працях Ярослава Грицака ))))))
8 Квітня 2014 7:32
Отже проблема лише у назві. Напрошується висновок, що якби проф. Гарасим назвав статтю по-іншому, не було б зараз що обговорювати…
8 Квітня 2014 7:44
Проблема у розумінні ситуації, університетським “діячам” явно цього бракує.А з приводу обговорювати на жаль ми звикли мовчати, тоді коли треба обговорювати.
8 Квітня 2014 8:02
Підтримую вас стосовно мовчання. Прикро, що всі раптом “прозріли” і заговорили перед виборами ректора (до того всі всім були задоволені?). Великі сумніви викликають теперішні “університетські майдани”, “університети ізсередини/іззовні/тощо”.. Бо не покидає думка, що це все робота одного із штабів кандидата у ректори. Говорять про прозорість, Європу, а самі займаються старим-добрим совковим обливанням брудом.
8 Квітня 2014 8:14
Може й так. Мене теж дивує що “викривати” всіх почали саме тепер. Та й не відкидаю думки що працюють над цим чиїсь штаби. Але вважаю що краще так, ніж і далі мовчати.
8 Квітня 2014 8:54
Ярославе, якщо такий своєрідний контроль стане традицією у стінах нашого Університету, я тільки ЗА. Краще б кандидати у ректори зі своїми штабами працювали ефективно над своїми програмами і їх втіленням, а не ганьбили інших. Повинна бути здорова конкуренція серед найбільш компетентних.
9 Квітня 2014 15:27
Шановні коментатори!
Прохання – у коментарях висловлювати думки щодо змісту публікації, а не щодо авторів чи адміністраторів. Дякую за розуміння.