В історії – майбутнє

В історії закладено наше майбутнє. Якщо воно було темним, то яка прозорість і чистота може бути у нас попереду? Постійне відкладання ревізій минулого призвело до того, що академічна спільнота воліє ніяково посміхатись, коли чує про темні сторони минулого, особливо ж коли йдеться про людей на керівних посадах. Останні воліють видавати себе за ідейних борців за Україну, яких били, знищували, на яких нападали “злі пси режиму”, забуваючи, що самі були партійними представниками цього режиму. Так, власне, твориться міф, який часто стає для більшості умовною правдою. Ось ще один приклад такої “правди” від одного з “найбільших патріотів” університету Тараса Салиги, якого “переслідувала” радянська влада. Треба згадати Світлої Пам’яті письменника Івана Гнатюка, який був арештований за участь у підпіллі, засуджений на 25 років концтаборів, пройшов усі кола пекла радянської системи, вийшов з важкою формою туберкульозу. Опинився на волі без засобів до існування, важко хворий, відкинутий системою на соціальний маргінес. І ось за такого – зруйнованого зовні, але сильного духом узявся критик Салига Т.Ю. А далі читайте і робіть висновки…

Джерело: Стежки-дороги. Спомини. – Дрогобич: Вид. фірма «Відродження», 1998. – 496 с.